"Довга дорога до щастя"
Моїм друзям-молодятам з Києва, які довго блукали світами в пошуках одне одного, але знайшли…
Вже накрапають дощем сльози осені. Рясні-рясні: крап-крап-крап… По кому плаче ця чорноока пишнотіла жінка з рудим волоссям? Чи то по втраченому коханню, чи то по втраченій можливості полюбити, але цього разу взаємно? Десь блукає він, єдиний або єдина: в світі нині все змішалось – чоловік+жінка, чоловік+чоловік, жінка+жінка – суцільний любовний мікс. Жага любові, напевно, виправдовує будь-які лабіринти людських відносин, навіть, коли вслід чується злісний шепіт: «Збочення, збочення…».
Може й так, але любила вона, ні не жінку, а як це не банально звучить – чоловіка. Хай їй грець, цій любові!!! Ще не так давно ти безтурботно реготала й легкодумно стрибала по калюжах, ловлячи в них перші літні зорі, а нині…Нині ти мов та поранена птаха сидиш підібгавши ноги й самотньо зираєш за вікно, аж ось і дощ. Він не дзвонить, не пише, не шле квітів… Скільки разів таке вже відбувалось на Землі? Сумно, гидко та банально. Знову «кохання-цукерочка» в яскравому фанті з мрій, надій та емоцій виявилось «пустушкою». Що далі? Живі будем – не помремо…
Сиджу дивлюсь на дощ і так розумію її сьогоденну – мою осінь з печалями, зрадами, надіями, але туга моя світла й прозора: від неї ледь щемить серце та лоскотно в грудях. Ось і пережила я знову чергове невдале кохання, думала – не зможу, а ні – змогла. Ще й як змогла: на руїнах болісно-ганебного, крадькома вкраденого у іншої кохання, відбудувала нову себе, немов гадючка, яка скинула стару шкіру. Нова «я» мріє про справжнє, власне (не вкрадене ні в кого) кохання, про нові світи, емоції та враження, які ми переживемо з коханим разом. Звідкіля у мене така впевненість в кращому «завтра»? Мої милі старші друзі ще раз довели мені, що мріяти не завадить, що мрії здійсняються, лише тільки варто бути гідним своєї мрії… Ніколи не треба хапати «чуже» тобі за серцем, за відчуттями – твоє кохання знайде тебе, ти лиш вір і чекай. Чекай не осатаніло кидаюсь на перше, що підвернеться, а саме гідно – гідно своєї мрії про справжнє кохання!!!
Ваша Лєра Правдіна
| 
